Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_", щодо формування резервів банку за дебіторською заборгованістю та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Порядок врахування резервів банків та небанківських фінансових установ для оподаткування врегульовано п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755–VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв'язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту (пп. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).

Пунктом 59 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" від 01.01.2014 зазначено, що корисність фінансового активу або групи фінансових активів зменшується і збитки від зменшення корисності виникають, якщо і тільки якщо є об’єктивне свідчення зменшення корисності внаслідок однієї або кількох подій, які відбулися після первісного визнання активу ("подія збитку"), і така подія (або події) збитку впливає (впливають) на попередньо оцінені майбутні грошові потоки від фінансового активу або групи фінансових активів, які можна достовірно оцінити.

Відповідно до абзацу і) пп. "в" п. 11 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 "Фінансові інструменти: подання" від 01.01.2014, фінансовий актив – це будь-який актив, що є контрактним правом, зокрема, отримувати кошти або інший фінансовий актив від іншого суб’єкта господарювання.