Відповідно до підпункту 6 пункту 13, підпункту 7 пункту 17 Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2012 року № 504 "Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції", та з метою забезпечення надання доступної та якісної безоплатної правової допомоги

1. Затвердити Інструкцію для працівника відділу забезпечення роботи контактного центру системи безоплатної вторинної правової допомоги регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо прийняття, оброблення та переадресації телефонних дзвінків, що додається.

2. Начальнику відділу координації регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги С. Здрилюк довести цей наказ до відома директорів регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника директора Координаційного центру з надання правової допомоги О. Баранова.

1. Ця Інструкція визначає порядок прийняття, оброблення та переадресації працівником відділу забезпечення роботи контактного центру системи безоплатної вторинної правової допомоги регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - працівник відділу) телефонних дзвінків, які надходять на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги в Україні 0-800-213-103 (далі - єдиний номер).

2. Працівник відділу забезпечує прийняття усіх телефонних дзвінків, які надходять на єдиний номер.

3. Прийняття працівником відділу вхідного телефонного дзвінка супроводжується таким обов'язковим текстом: "Безоплатна правова допомога. Контактний центр. (Ім'я та прізвище ... наприклад, Максим Боровенко). Слухаю Вас!". Використання іншого тексту, крім обов'язкового, під час прийняття телефонного дзвінка забороняється.

4. У разі надходження на єдиний номер телефонного повідомлення про затримання за підозрою у вчиненні злочину, затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, застосування адміністративного затримання чи адміністративного арешту або обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від суб'єктів подання інформації або заявників, визначених у пункті 1 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363 (із змінами), працівник відділу ввічливо запитує, з якого регіону (області або міста) надійшов телефонний дзвінок, та здійснює його переадресацію до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

5. У разі надходження на єдиний номер повідомлення про винесення постанови слідчим, прокурором або постановлення ухвали слідчим суддею, судом про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії працівник відділу ввічливо запитує, з якого регіону (області або міста) надійшов телефонний дзвінок, та здійснює його переадресацію до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

6. У випадку, коли здійснення переадресації телефонного дзвінка є неможливим (раптове відключення електроенергії, відсутність зв'язку з відповідним центром, лінія зайнята тощо), працівник відділу ввічливо повідомляє особі, яка телефонує, про відсутність можливості на даний час здійснити переадресацію її дзвінка до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, пропонує зателефонувати пізніше та, у разі її незгоди, ввічливо з'ясовує зміст порушеного питання, запитує її ім'я та контактний номер телефону, після чого самостійно здійснює телефонний дзвінок до відповідного регіонального центру та повідомляє особі, яка телефонує, що найближчим часом їй зателефонує черговий регіонального центру.

7. У разі надходження на єдиний номер телефонного дзвінка від особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, працівник відділу ввічливо роз'яснює такій особі положення законодавства в частині повноважень, покладених на регіональні центри щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим особам, з'ясовує фактичну адресу установи, де така особа відбуває покарання (арештного дому, кримінально-виконавчої установи, спеціальної виховної установи тощо), повідомляє адресу регіонального центру, до якого така особа може звернутися, та роз'яснює порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

8. У разі надходження на єдиний номер телефонного дзвінка про надання інформації, консультації або роз'яснення про суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, суб'єктів надання такої допомоги, порядок її отримання, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги або з інших питань функціонування системи безоплатної правової допомоги працівник відділу ввічливо роз'яснює положення законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги, а також, у разі потреби, з'ясовує фактичне місце проживання особи, яка телефонує, та повідомляє їй адресу місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до якого така особа може звернутися, його контактний номер телефону.

9. У разі, якщо працівник відділу не може надати відповіді на конкретне запитання, що стосується надання безоплатної правової допомоги, поставлене особою під час телефонної розмови, він ввічливо з'ясовує її фактичне місце проживання та пропонує для отримання повної інформації або відповіді звернутися до відповідного місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, повідомляючи його адресу та номер контактного телефону.

10. У разі надходження на єдиний номер телефонного дзвінка щодо надання консультації або роз'яснення з питань, що не стосуються надання безоплатної правової допомоги, працівник відділу у ввічливій формі повідомляє про призначення єдиного номера та, у разі можливості, радить особі, від якої надійшов телефонний дзвінок, до якого органу (установи) вона може звернутися для їх вирішення.

11. Приклади основних типових питань, що надходять на єдиний номер, наведені у додатку до цієї Інструкції.

1. Який закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги?

Відповідь: Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги регулюються Законом України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року № 3460-VI (із змінами).

Цей Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом.

2. Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?

Відповідь: Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України "Про безоплатну правову допомогу" мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

3. Що таке безоплатна первинна правова допомога?

Відповідь: Безоплатна первинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

4. Які види правових послуг включає безоплатна первинна правова допомога?

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

5. Де можна отримати безоплатну первинну правову допомогу?

Відповідь: Безоплатну первинну правову допомогу в Україні надають органи виконавчої влади (міністерства та державні служби, інспекції, агентства, а також їх територіальні органи; місцеві державні адміністрації); органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; районні, обласні ради; сільські, селищні, міські голови); фізичні та юридичні особи приватного права, а також спеціалізовані установи. Надавати первинну правову допомогу на безоплатних засадах можуть також будь-які інші суб'єкти, зокрема громадські об'єднання, якщо це передбачено їх статутом.

6. Який порядок подання та розгляду звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги?

Відповідь: Звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.

Звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, що стосуються дітей, надсилаються або подаються їх законними представниками-1. Звернення, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, надсилаються або подаються їх опікунами чи піклувальниками.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги з питань, що віднесені до їх повноважень, зобов'язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження такого звернення. Якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п'ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до якого надійшло звернення особи, такий орган протягом п'яти календарних днів повинен надіслати це звернення до відповідного органу та повідомити про це особу, яка подала звернення.

7. Що таке безоплатна вторинна правова допомога?

Відповідь: Безоплатна вторинна правова допомога - це правова допомога, що надається для захисту прав людини в суді за рахунок коштів Державного бюджету України.

8. Які види правових послуг включає безоплатна вторинна правова допомога?

Відповідь: Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

захист;

здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

складання документів процесуального характеру.

9. Кому надається безоплатна вторинна правова допомога?

Відповідь: Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають лише визначені законом категорії осіб, а саме:

особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру);

діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру);

особи, до яких застосовано адміністративне затримання, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру);

особи, до яких застосовано адміністративний арешт, - на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 Закону Ук раїни "Про безоплатну правову допомогу" (здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру);

особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (захист та складання документів процесуального характеру);

особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - на правові послуги, передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (захист та складання документів процесуального характеру);

особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складення документів процесуального характеру);