Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, податкові органи надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства та виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 2464 ).

До 01.01.2016 року, відповідно до п.9 прим.5 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, страхувальники при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами могли застосувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄВ за умови дотримання певних умов, і у разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначав про це у звіті.

З метою дотримання умов, що надавали право роботодавцям на застосування понижуючого коефіцієнта до ставки ЄВ, та при його розрахунку, страхувальники використовували інформацію, зазначену ними у звітності, керуючись вимогами Закону № 2464 та Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449).

Обчислення єдиного внеску здійснювалось щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄВ (частина друга ст. 9 Закону № 2464).