Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо порядку визначення бази оподаткування при здійсненні операції з постачання (продажу) банком майна, набутого ним у власність внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у листі, платник протягом 2009 – 2012 років, внаслідок звернення стягнення на заставлене майно набував у власність та оприбутковував на баланс заставлене майно – об’єкти нерухомості, по яких банку боржниками надавались податкові накладні, проте суми податку до складу податкового кредиту банком не включались.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі  ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що постачанням товарів – є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Кодексу є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операція з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком є операцією з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником податку на додану вартість, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов'язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно, для банківської установи (заставоутримувача) операція з отримання об'єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) є операцією з придбання такого майна.

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 Кодексу у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власністьвнаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.