Пальне, відповідно до визначення п.п. 14.1.141 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі-Кодекс), це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4. п. 215.3. ст. 215 Кодексу.

Згідно з п. 215.1. ст. 215 Кодексу пальне, зокрема за кодами УКТ ЗЕД 3811900000, належить до підакцизних товарів. Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема реалізації з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Автозаправні станції (АЗС) відповідно до визначення цього терміну (пункт 1.2. розділ І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 № 376) – це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (далі – Правила № 1442) автозаправні станції поділяються на стаціонарні, пересувні, контейнерні та призначені для заправлення автотранспорту (мототранспорту) моторним паливом.

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні

колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 Правил № 1442).