Головне управління ДФС у Закарпатській області на виконання вимог ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розглянуло в межах своєї компетенції запит про надання індивідуальної письмової консультації щодо оподаткування отриманої компенсації середнього заробітку та моральної шкоди за рішенням суду, та повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності п.п. 1.6.2 п. 1.6. розд. І Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі - Інструкція №5).

Згідно з п. 2.12 Інструкції № 5 сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу входить до фонду додаткової заробітної плати (як оплата простою не з вини працівника), тобто по суті є зарплатою.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який зараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.

Пунктом 167.1 статті 167 ПКУ передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також, відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ передбачено нарахування, утримання та сплата (перерахування) з суми доходу, що є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ГІКУ, військового збору, яке здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (1,5 відсотка від об'єкта оподаткування).

Отже, виплачена за рішенням суду середня зарплата є об'єктом для нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

При цьому, згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку па доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.