Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052, з метою встановлення у гідрометеорологічних організаціях і установах ДСНС України основних вимог до відбирання та підготовки проб води і ґрунту до хімічного та гідробіологічного аналізу

1. Затвердити зміни до Інструкції з відбирання, підготовки проб води і ґрунту для хімічного та гідробіологічного аналізу гідрометеорологічними станціями і постами, затвердженої наказом ДСНС України від 19.01.2016 № 30, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Авер'янова О. В.

1. Розділ "IX. Відбирання проб ґрунту та підготовка їх до хімічного аналізу" викласти в такій редакції:

9.1. Робота з картою та вибір пробних ділянок.

Відбирання проб ґрунту є важливим для його дослідження, яке полягає у визначенні поширення і ступеня забруднення ділянки, що досліджується. Основними шляхами надходження забруднення до ґрунту є вітрове перенесення пилу, аерозолів, перенесення речовин у розчиненому вигляді з поверхневими та ґрунтовими водами, випаровування, фотодеградація. З ґрунту забруднювальні речовини можуть переміщуватись у поверхневі води, продукцію сільськогосподарської діяльності (рослинницьку та тваринницьку), з пилом - у повітря, саме тому дуже важливим є встановлення та дотримання чітких вимог відбирання проб.

Перед початком відбирання проб ґрунту необхідно скласти карту місцевості із зазначенням основного джерела забруднення і вибрати місце для пробної ділянки. Пробні ділянки вибирають вздовж векторів "рози вітрів" з урахуванням можливого забруднення ґрунту джерелом забруднення, що знаходиться на визначеній ділянці. Більшість проб необхідно відбирати у напрямку переважаючих протягом року вітрів. У разі неоднорідного рельєфу місцевості пробні ділянки розташовують з урахуванням рельєфу. Одна проба має характеризувати однотипну ділянку з відповідним рельєфом.

При відборі у містах необхідно враховувати висотну забудову, яка змінює напрямки переносу часток забруднення.

Для планування місць відбору проб необхідно отримати перелік джерел забруднення від екологічних підрозділів органів місцевої влади. Відповідно до переліку на карті чи плані населеного пункту позначають місце розташування джерела забруднення, окреслюючи це місце прямокутником (ставити хрестик забороняється). Номер за переліком, який отримано від екологічних підрозділів органів місцевої влади, має відповідати номеру на карті. Цей номер вказується у пункті 7 Супровідного талона, який додається до проби (додаток 3 форми ТГр-1 та ТГр-2).

9.2. Проби ґрунту характеризують надходження забруднювальної речовини зі стаціонарного точкового джерела певного розміру. Джерелами забруднення можуть бути димові труби, аварійні несанкціоновані викиди, випадкові викиди, відвали відходів, викиди з промислових майданчиків, суттєві витоки з магістралей стічних вод та інших трубопроводів. Надходження з одного джерела може бути причиною появи як локально забруднених ділянок, так і однорідно забруднених ділянок певної площі.

Проби відбирають у промисловій та селітебній зоні. Під час опису проби вказують приналежність до зони впливу певного джерела забруднення та відстань до нього.

Не можна відбирати проби ближче 50 м від доріг, лісосмуг, поблизу складів органічних і мінеральних добрив, на ділянках з різко відмінним від фонового станом рослинності. Проби, відібрані у межах до 20 м від дороги, більшою мірою характеризують локальне забруднення від викидів автотранспорту. Якщо є можливість, проби краще відбирати у дворах житлових будинків, що дозволяє частково виключити вплив вуличного автотранспорту. Не варто відбирати проби ґрунту на клумбах, земля для яких може бути завезена з іншої місцевості.

Під час відбирання проб визначають фіксовану (реперну) точку (точка відліку для опису проби). Нею може бути частина будівлі (ворота, вхід до будинку), пам'ятники, окремо розташовані архітектурні елементи. У жодному разі не можна використовувати за репер для опису цілий комплекс будівель, паркани та інші об'єкти, що мають певну протяжність.

9.3. Відбирання проб ґрунту.

Пробу ґрунту для аналізу відбирають лопатою або ґрунтовим буром. Маса об'єднаної проби має складати близько одного кілограма.

Під час відбирання проби верхній шар ґрунту 1-5 см знімають, відбір здійснюють з глибини 5-20 см методом конверта. Одна гніздова проба складається з 5 точкових проб, які відібрані на майданчику 2 м х 2 м у чотирьох кутах уявного конверта та посередині нього. З відібраної проби видаляють візуально помітні рештки рослинності, елементи ґрунтової фауни, сторонні домішки. Потім ці 5 точкових проб змішують методом квартування на листку щільного паперу (типу "крафт") і висипають до паперового пакета. Такий спосіб відбирання пояснюється тим, що у населених пунктах у верхньому шарі ґрунту спостерігається підвищений вміст свинцю внаслідок впливу викидів автотранспорту.