Головне управління ДФС у Запорізькій області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - Кодекс), розглянувши Ваш лист щодо подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повідомляє наступне.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) використання землі в Україні є платним.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону (ст. 116 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).

Якщо документи, визначені у п. 1 та п. 8 частини першої ст. 27 Закону № 1952, оформлені на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку або орендної плати) здійснює контролюючий орган, який видає платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю за встановленою формою, у тому числі якщо така особа використовує вказані земельні ділянки для провадження господарської діяльності.

Крім того, контролюючий орган здійснює нарахування земельного податку фізичній особі у разі використання нею земельної ділянки (у тому числі для провадження господарської діяльності), на яку відсутні відповідні документи. В такому випадку нарахування грошових зобов’язань з плати за землю здійснюється контролюючим органом на підставі інформації, наданої відповідними територіальними органами Держгеокадастру та Укрдержреєстру.

Відповідно до п.287.8 ст. 287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.