Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аналізу формування та проведення видатків на професійно-технічну освіту за рахунок коштів міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам. За результатами розгляду Рахункова палата

1. Міністерством освіти і науки України, місцевими органами влади у цілому забезпечується виконання бюджетних призначень на підготовку робітничих кадрів. У 2014 році видатки загального фонду місцевих бюджетів на професійно-технічні заклади освіти становили 3,6 млрд. грн. (98 відс. від затверджених місцевими радами обсягів). У 2015 році за рахунок коштів окремої субвенції з державного бюджету на цю мету заплановано загалом 5,9 млрд. грн. бюджетних призначень, з яких за 9 місяців профінансовано 3,7 млрд. грн. (63 відсотки).

Водночас за рахунок затверджених обсягів асигнувань, незважаючи на застарілість і зношеність матеріально-технічної бази ПТНЗ (більш як на 70 відс.), забезпечується фінансування видатків лише на поточні потреби (на капітальні видатки припадає 1 відс.), що негативно впливає на якість підготовки учнів.

Крім того, через прорахунки у формуванні показників державного замовлення щодо прийому і випуску робітничих кадрів відносно реальної їх потреби і конкретних замовників та недоліки у законодавчому полі з цих питань випускники ПТНЗ не забезпечуються першим робочим місцем і не можуть працевлаштуватися за спеціальністю, а існуюча система професійно-технічної освіти функціонує неефективно, отже, потребує реформування.

2. Нормативно-правові акти, що регулюють механізм формування державного замовлення на підготовку робітничих кадрів, містять ряд недоліків і неузгодженостей, що не сприяє якісному формуванню показників і призводить до негативних наслідків.

Державне замовлення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, містить показники напрямів підготовки учнів (виробництво взуття, сфера обслуговування, зв'язок тощо, всього - 35), що не відповідають назвам конкретних професій (швачка, охоронець, оператор комп'ютерного набору тощо), перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2007 № 1117, за якими здійснюється прийом і навчання учнів у ПТНЗ.

Методика формування середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці, згідно з якою центральні і місцеві органи влади подають свої пропозиції (затверджена наказом Мінекономрозвитку від 26.03.2013 № 305), встановлює показники в межах галузі функціонування професій (робітники металургійних та машинобудівних професій, робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві тощо) і не передбачає конкретизації найменувань професій.

Крім того, прогнозні показники, які є орієнтиром при складанні державного замовлення, не враховуються МОН і Мінекономрозвитку під час визначення показників прийому та випуску учнів.

Форма двостороннього договору (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 784), який має укладатися між ПТНЗ і господарюючим суб'єктом - замовником робітничих кадрів, взагалі не передбачає відповідальності замовника робітничих кадрів за працевлаштування випускників ПТНЗ, обмежується лише компенсацією витрат випускника на проїзд до місця призначення і у зворотному напрямку, що фактично позбавляє випускників закладів права на перше робоче місце.

Наказами МОН лише частково (304 з 415 найменувань робітничих професій) затверджено Державні соціальні стандарти професійно-технічної освіти, які мають містити вимоги до змісту навчального процесу, у тому числі його матеріально-технічного забезпечення, та освітньо-кваліфікаційного рівня випускників ПТНЗ.

3. Затверджений у місцевих бюджетах обсяг видатків на професійно-технічну освіту недостатній і спрямовується лише на покриття поточних потреб ПТНЗ. На оплату праці, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв спрямовується понад 90 відс. загального обсягу видатків. Так, за 9 міс. 2015 року видатки загального фонду місцевих бюджетів на оплату праці і нарахування на заробітну плату працівників ПТНЗ становили 2302 млн. грн. (62 відс. обсягу видатків загального фонду на професійно-технічну освіту), стипендії - 775,2 млн. грн. (21 відс.), оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 363,6 млн. грн. (10 відсотків).

У низці ПТНЗ проектні потужності щодо кількості планових учбових місць у повному обсязі не використовуються. У результаті частина бюджетного фінансування нераціонально витрачається на утримання площ і матеріальної бази, які більші за обсяги державного замовлення, що призводить до значного перевищення вартості навчання одного учня в таких закладах проти середнього рівня.

Зокрема, у Вінницькій області в ПТУ № 14 смт Вороновиця з проектною потужністю 585 учнівських місць станом на 01.09.2014 навчалося 235 осіб. Вартість підготовки одного учня у 2014 році становила 23,8 тис. грн. при середньому по ПТНЗ області розмірі 15,6 тис. гривень.

У Харківській області середній відсоток завантаження ПТНЗ у 2014 році становив 53,3 відс. від їх проектної потужності, у 2015 році - 48,9 відсотка. Зокрема, Куп'янський професійно-аграрний ліцей (ПТУ № 64) у 2014 році був завантажений на 13,9 відс., у 2015 році - на 11,1 відсотка.

4. Керівники окремих ПТНЗ Вінницької області допускали порушення чинного законодавства і не забезпечували прав учнів ПТНЗ на безоплатне одноразове харчування.

Так, у м. Вінниця Вищим художнім професійно-технічним училищем № 5 та Вищим професійним училищем № 7 у порушення встановленого порядку забезпечення учнів професійних навчально-виховних закладів безкоштовним харчуванням і стипендією (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.94 № 565) при плануванні видатків на 2014 не передбачалися витрати на одноразове харчування понад 1 тис. учнів на суму 1,5 млн. грн., на 2015 рік - більше 1 тис. учнів на 2,2 млн. гривень. Таке харчування фактично не надавалося.

Учням цих професійних училищ всупереч Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 № 882, необґрунтовано зменшено стипендії на 20 відс. (таке зменшення передбачене лише в разі забезпечення учнів безкоштовним харчуванням). У результаті учні Вищого художнього професійно-технічного училища № 5 недоотримали у 2014-2015 роках стипендій загалом на 178,5 тис. грн. та Вищого професійного училища № 7 - на 7107,3 тис. гривень.