Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист … щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичною особою – майновим поручителем внаслідок погашення заборгованості юридичною особою – боржником, і в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою (ст. 546 ЦКУ).

Згідно зі ст. 572 ЦКУ в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ст. 583 ЦКУ).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (п. 1 ст. 576 ЦКУ).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦКУ).

Відповідно до ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений, зокрема, іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

При цьому ст. 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.