Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула лист щодо питань обрахування акцизного податку з роздрібного продажу пального та його відображення у бухгалтерському обліку і повідомляє таке.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Отже, питання, які стосуються ведення бухгалтерського обліку, зокрема відображення господарських операцій у первинних документах, не належать до компетенції Державної фіскальної служби України.

Щодо застосування норм п. 232.1 ст. 232 Кодексу в частині обліку обсягів пального в літрах, приведених до температури 15°C

24 лютого 2016 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального" (далі – Постанова), якою затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі – Порядок).

Пунктом 4 Постанови передбачено, що виробник пального має забезпечити відображення у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального в кілограмах та літрах, які приведені до температури 15°С.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу та п. 28 розділу IV Порядку одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15°C. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей цього розділу вважаються як літри, приведені до температури 15°C. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Отже, літри пального, відпущені фактично через паливороздавальні колонки та відображені в РРО, вважаються приведеними до літрів при температурі 15°C, і платнику не потрібно самостійно обраховувати приведення їх до літрів при температурі 15°C. При цьому обсяг реалізації пального в літрах за звітний період по даних РРО буде дорівнювати обсягу реалізації в літрах по виданих акцизних накладних цього періоду.

Таким чином, обсяг реалізації пального в літрах, відпущений через паливороздавальні колонки на АЗС чи АГЗС, буде дорівнювати обсягу реалізації пального в літрах, приведених до температури 15°C, та відображатися в акцизних накладних.

В той же час, якщо постачальник надає платнику податку акцизну накладну з обсягом пального в літрах, приведених до 15°С, а оприбуткування пального в РРО та його реалізація здійснюється в кількості фактичних літрів, не приведених до 15°С, може виникнути різниця між фактичним обсягом та умовними "приведеними" одиницями, отриманими від постачальника. Як наслідок, виникає об’єкт оподаткування з реалізації пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Разом з цим повідомляємо, якщо обсяг, визначений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу, є меншим за обсяг пального в акцизній накладній та/або розрахунку коригування, які платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних, то платник податку зобов'язаний перерахувати до бюджету суму коштів у розмірі акцизного податку за відповідний обсяг реалізованого пального, самостійно розрахованого за ставками, передбаченими підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального в СЕАРП (п. 231.6 ст. 231 Кодексу).