Аналіз протидії пожежам у природних екосистемах України у 2015 році свідчить про значне збільшення пожеж у лісових масивах, на торфовищах, сільгоспугіддях і на відкритих ділянках місцевості.

Кількість пожеж у природних екосистемах збільшилася в 2 рази (2015 рік - 25,1 тис. пожеж, 2014 рік - 12,8 тис. пожеж), а їх площа на 13,8 % (2015 рік - 31 тис. га, 2014 рік - 26,7 тис. га). Найбільше таких пожеж зафіксовано на території Дніпропетровської (3,8 тис. пожеж на площі 2,1 тис. га), Київської (2,1 тис. пожеж на площі 1,8 тис. га) та Одеської (2 тис. пожеж на площі 5,1 тис. га) областей.

На фоні збільшення в 1,5 раза кількості пожеж у лісових масивах (2015 рік - 2,2 тис. пожеж, 2014 рік - 1,4 тис. пожеж) у 2015 році вдалося зменшити в 6 разів площу, пройдену вогнем (2015 рік - 2,6 тис. га, 2014 рік - 15,2 тис. га).

Найбільше пожеж у лісових масивах виникло на території Київської (359), Луганської (353), Харківської (235), Дніпропетровської (227) та Житомирської (220) областей. Вперше за тридцять років у 2 рази зросла кількість лісових пожеж на території Чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (2015 рік - 59 пожеж, середній показник - 25 пожеж), а площа, пройдена вогнем, - у 32 рази (2015 рік - 657 га, середній показник - 20 га).

Основні причини виникнення пожеж у лісових масивах у 2015 році: випалювання сухої рослинності, недотримання населенням заходів пожежної безпеки, перебуваючи в лісових масивах, та порушення правил пожежної безпеки під час проведення лісогосподарських робіт. Крім того, впродовж пожежонебезпечного періоду сформувалася тенденція до збільшення кількості випадків виникнення лісових пожеж внаслідок підпалу.

До пізнього виявлення лісових пожеж і поширення їх на великі площі призводили прорахунки щодо організації моніторингу лісових масивів, особливо в період масового відвідування їх населенням у вихідні та святкові дні, незадовільний стан протипожежних розривів, просік, мінералізованих смуг і доріг у лісових масивах для під'їзду пожежної техніки до місць гасіння пожеж та забору води.

2015 рік характеризувався збільшенням у 3,2 раза кількості пожеж на торфовищах (2015 рік - 666 пожеж, 2014 рік - 208 пожеж), а їх площі в 3,9 раза (2015 рік - 1349 га, 2014 рік - 348 га).

Найбільше торф'яних пожеж зареєстровано в Київській (270), Волинській (73), Львівській (66), Житомирській (62), Чернігівській (34), Тернопільській (31) та Полтавській (29) областях. Масштабні та резонансні пожежі зафіксовано в Київській, Полтавській та Чернігівській областях.

Вивчення ситуації свідчить, що значне погіршення пожежної безпеки на торфовищах у 2015 році обумовлено не лише аномальними природними факторами (відсутність опадів, спекотна погода, зниження рівнів ґрунтових вод), але й несвоєчасним вжиттям заходів щодо використання меліоративних і осушувальних систем для підтримання режиму вологості торфовищ.

За даними Українського гідрометеорологічного центру, внаслідок збільшення тривалості посушливих періодів впродовж квітня - жовтня 2016 року зберігатимуться негативні тенденції щодо погіршення ситуації з пожежами в природних екосистемах.

З початку 2016 року в природних екосистемах виникло понад 2177 пожеж на загальній площі 2141 гектар. Найбільш складна ситуація відмічається в Івано-Франківській (422 пожежі), Київській (290 пожеж на площі 352 га), Дніпропетровській (244 пожежі на площі 198 га), Донецькій (131 пожежа на площі 93 га), Одеській (124 пожежі на площі 641 га), Чернігівській (73 пожежі на площі 204 га) областях.

Зокрема внаслідок спалювання сухої трави у Львівській, Херсонській, Хмельницькій областях вогнем знищено сім приватних господарських споруд, у Волинській області три дачні будинки. На території Чорнобильської зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення зафіксовано 2 пожежі. В Одеській області внаслідок спалювання очерету виникло 6 пожеж на площі 550 га на території Дунайського біосферного заповідника та Нижньодністровського Національного парку.

Аналіз оперативної обстановки свідчить, що основною причиною пожеж у природних екосистема, як і в 2015 році, залишається людський фактор.

У цій ситуації територіальні органи ДСНС зобов'язані разом з органами влади, лісокористувачами та власниками земельних ділянок і торфовищ вжити у сферах відповідальності вичерпних заходів щодо захисту природних екосистем від пожеж.

З метою вжиття превентивних заходів щодо запобігання виникненню пожеж у природних екосистемах і забезпечення оперативного реагування на них у пожежонебезпечний період 2016 року

1. Начальникам головних управлінь (управлінь) ДСНС України в областях та місті Київ:

1.1. Проаналізувати в зонах відповідальності причини виникнення пожеж у природних екосистемах та розробити спільно з регіональними службами цивільного захисту заходи щодо їх попередження.

1.2. Ініціювати розгляд на засіданнях обласних, міських і районних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій питання щодо протипожежного захисту природних екосистем і затвердження на 2016 рік комплексу заходів з протидії пожежам у лісових масивах, природних заповідниках, лісопаркових зонах, на торфовищах, сільгоспугіддях та інших земельних ділянках.

1.3. Уточнити плани реагування на пожежі в природних екосистемах та порядок взаємодії зі службами цивільного захисту на випадок спільних дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з пожежами у лісових масивах, на торфовищах та сільгоспугіддях.

1.4. Провести розрахунки сил і засобів, що можуть бути залучені до гасіння пожеж у природних екосистемах, та забезпечити їх постійну готовність.

1.5. Уточнити склад мобільних оперативних груп та перевірити готовність пересувних пунктів управління до розгортання у разі виникнення пожеж у природних екосистемах. Забезпечити пересувні пункти управління штатними метеокомплектами МК-3 для інструментального контролю метеорологічної ситуації в районі гасіння лісових пожеж.

1.6. Організувати у взаємодії з місцевими органами влади, підприємствами Держлісагентства та іншими лісокористувачами цілодобовий моніторинг пожеж у природних екосистемах та забезпечити обмін інформацією про оперативну обстановку.

1.7. Забезпечити своєчасне залучення пожежно-рятувальних підрозділів до гасіння пожеж у природних екосистемах на початкових стадіях їх виникнення та вживати заходів щодо залучення до гасіння служб цивільного захисту, підприємств, організацій, власників і орендарів земельних ділянок, торфовищ, лісокористувачів та місцевого населення.

1.8. У разі загрози переростання пожеж до рівня надзвичайних ситуацій максимально використовувати можливості сил і засобів гарнізонів ДСНС України та обласних служб цивільного захисту для їх гасіння, надання допомоги постраждалим, захисту населених пунктів і об'єктів економіки.

У випадку вичерпання можливостей гарнізону щодо гасіння лісової пожежі своєчасно інформувати ДСНС України про необхідність додаткового залучення наземних сил і засобів з інших регіонів та пожежної авіації Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

1.9. Під час гасіння масштабних пожеж у природних екосистемах, у тому числі під час комплексного застосування наземних і повітряних сил, розгортати систему управління, яка повинна мати наземні та повітряні пункти управління.