Державна фіскальна служба України на запит Державного підприємства [...] від [...] № [...] щодо сплати земельного податку за земельну ділянку (адреса: [...] м. Київ), на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, повідомляє.

Питання оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. 269.1 ст. 269 Кодексу ).

Згідно з частиною першою ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно з частиною другою вказаної статті це право набувається підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної форми власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ).