Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування гуманітарної допомоги у неприбуткових організаціях та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо визнання витрат на отримання гуманітарної допомоги як цільове використання коштів

Відповідно до п. 133.4 ст. 134 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) (пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, благодійні організації (пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні встановлено Законом України від 05 липня 2012 року N 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі - Закон N 5073), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого благодійною організацією вважається юридична особа, частки права, засновницькі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Метою благодійних організацій не може бути отримання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (ч. 1 ст. 11 Закону N 5073). При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (ч. 4 ст. 16 Закону N 5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою розуміється добровільна особиста і/або майнова допомога для досягнення визначених Законом N 5073 цілей, що не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійникові від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 5073).

Таким чином, внесена до Реєстру благодійна організація, створена згідно із Законом N 5073, за умови виконання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу не є платником податку на прибуток та не сплачує податок з доходу, отриманого в межах статутної діяльності. При цьому відшкодовані витрати надавачам гуманітарної допомоги на організацію доставки такої гуманітарної допомоги вважатимуться витратами, здійсненими у межах статутної діяльності як цільове використання коштів.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з придбання послуг із доставки гуманітарної допомоги на митній території України з оплатою за рахунок коштів, що отримані від нерезидента на безпосереднє здійснення такої доставки

Згідно з підпунктами "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.