Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо порядку оподаткування операцій з постачання Національному банку України дорогоцінних металів у вигляді банківських металів, у тому числі іноземних монет з дорогоцінних металів, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон про НБУ) до складу банківських металів входять - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Поповнення золотовалютних резервів проводиться НБУ шляхом купівлі монетарного золота та іноземної валюти, отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами, залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів (стаття 48 Закону про НБУ).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 18 листопада 1997 року N 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.