Головне управління ДФС у Житомирській області, розглянувши лист ТОВ "ВЕРАМ" (код ЄДРПОУ 39804714), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно зі ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до положень п.п.2 п.291.4 ст.291 до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Враховуючи зазначене та лист ДФС України від 21.03.2016 № 6051/6/99-99-19-02-02-15 "Про розгляд звернення", фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність з надання послуг, у т.ч. побутових, юридичним особам – неплатникам єдиного податку, не мають права перебувати на спрощеній системі оподаткування в другій групі. Проте обмеження щодо продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам законодавством не передбачено.

Для платників податку на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу Ш ПКУ.