Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянула лист … щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами та в межах компетенції повідомляє.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі – Закон № 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною другою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 9 Закону № 2464).