Рада адвокатів України, керуючись статтею 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , Положенням про Раду адвокатів України,

1. Затвердити роз'яснення щодо обчислення стажу роботи помічником адвоката для звільнення від проходження стажування, що додається.

2. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ради адвокатів та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури регіонів, а також оприлюднити його на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Рада адвокатів України, розглянувши звернення Голови КДКА Харківської області Глухачевої Л.Я. від 09 лютого 2016 року № 0205/16 та заяву громадянина Тимофеєва А.В. від 04 лютого 2016 року про надання роз'яснення щодо обчислення стажу роботи помічником адвоката, що дає право на звільнення від проходження стажування, роз'яснює наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки.

Адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю (частина перша статті 16 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.