Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист .... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб орендної плати, яка виплачена у 2015 році авансом за 2016 рік юридичною особою – орендарем фізичній особі – орендодавцю, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається відповідно до норм, чинних у 2015 році.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (п. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Так, ст. 13 розділу II Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі – Закон № 161) передбачено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону № 161 визначено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

При цьому орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно із договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Кодексу) (ст. 21 Закону № 161).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.