Головне управління ДФС у Київській області розглянуло лист Яготинського районного споживчого товариства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 41 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, далі – Податковий кодекс) головним завданням контролюючих органів є забезпечення належної організації роботи з питань здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів, інших обов’язкових платежів, установлених законодавством.

Справляння плати за землю, яка віднесена до місцевих податків, регулюється розділом ХІІ Податкового кодексу.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 Податковим кодексом з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (п.п.12.3.2 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу).

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу).

Згідно п.284.1 ст. 284 Податкового кодексу органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

При цьому, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 ст. 274 Податкового кодексу).