1. Цi Рекомендацiйнi роз’яснення надано вiдповiдно до частини шостої статтi 4 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї" (далi — Закон) з метою однакового застосування положень частин другої, п’ятої та шостої статтi 52 Закону та статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї" в частинi пiдходiв до визначення розмiру штрафiв за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, в тому числi порушень законодавства про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї (далi — порушення).

Цi Рекомендацiйнi роз’яснення визначають пiдходи Антимонопольного комiтету України, якi рекомендується застосовувати його органам при визначеннi розмiру штрафiв за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї з метою забезпечення правової визначеностi та передбачуваностi застосування положень зазначених Законiв.

2. Визнати такими, що втратили чиннiсть Рекомендацiйнi роз’яснення Антимонопольного комiтету України вiд 15.09.2015 № 16-рр "Щодо застосування положень частин другої та п’ятої статтi 52 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї", частин першої та другої статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

3. Органи Антимонопольного комiтету України (далi — Комiтет) своїми рiшеннями накладають штрафи вiдповiдно до статтi 52 Законута статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

4. Пiд час розрахунку розмiру штрафiв за порушення Комiтет керується засадами пропорцiйностi, недискримiнацiйностi та розумностi:

- пропорцiйнiсть передбачає спiвмiрнiсть розмiру санкцiй, якi мають на метi не лише покарання за вчинене правопорушення, але й стримування вiд вчинення чи продовження таких порушень, з масштабом та характером порушення;

- недискримiнацiйнiсть означає неприпустимiсть застосування до суб’єктiв господарювання рiзних пiдходiв в аналогiчних випадках;

- розумнiсть означає, що розмiр штрафу має визначатися з урахуванням значення фактичних обставин кожного випадку для забезпечення справедливого балансу мiж публiчними iнтересами та правами й свободами учасникiв правовiдносин.

Застосування штрафних санкцiй не повинно призводити до позбавлення суб’єкта господарювання можливостi конкурувати або до неможливостi задоволення споживчого попиту.

5. У виняткових випадках у зв’язку з необхiднiстю забезпечити належний стримуючий ефект, штрафи можуть бути визначенi в бiльшому розмiрi, нiж передбачено цими Рекомендацiйними роз’ясненнями, але в межах, визначених частинами другою, п’ятою та шостою статтi 52 Закону, частинами першою та другою статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї". Це стосується, зокрема, вчинення порушень, що призвели до особливо негативних наслiдкiв для конкуренцiї, iнтересiв iнших суб’єктiв господарювання, споживачiв, можливостей органiв Комiтету виконувати покладенi на них завдання. Зазначенi рiшення приймаютьсявиключно Антимонопольним комiтетом України.

У виняткових випадках, зокрема, за наявностi форс-мажорних обставин, засвiдчення яких вiдбувається в установленому законом порядку, iнших особливих обставин природного, економiчного, суспiльного характеру, штрафи можуть бути визначенi у меншому (зокрема символiчному) розмiрi. Обґрунтування такого розмiру має бути наведено в рiшеннi про накладення штрафу. Зазначенi рiшення приймаються виключно Антимонопольним комiтетом України.

6. Визначення розмiру штрафу здiйснюється у два етапи:

- на першому визначається базовий розмiр штрафу для кожного вiдповiдача;

- на другому цей розмiр коригується з урахуванням обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.

Розмiр накладеного штрафу не може перевищувати меж, визначених у частинах другiй, п’ятiй та шостiй статтi 52 Закону та частинах першiй та другiй статтi 21 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

7. У випадках, коли порушенням законодавства про захист економiчної конкуренцiї визнається сукупнiсть певних дiй (бездiяльностI) рiзних осiб, якi об’єднанi в групу за рахунок вiдносин контролю, що iснують мiж ними, штраф може накладатись на такi категорiї осiб:

якi вчинили вiдповiднi дiяння (дiї, бездiяльнiсть);

якi отримали чи можуть отримати переваги в конкуренцiї чи iншi вигоди, зокрема, через можливiсть впливати на дiяльнiсть iнших юридичних та/або фiзичних осiб — суб’єктiв господарювання, одержання частини їх прибутку.

Одна й та ж особа — член групи може водночас належати до обох категорiй.

Пiд час визначення чи належить певна особа до зазначених у цьому пунктi категорiй, береться до уваги, що перевагами в конкуренцiї є будь-якi додатковi можливостi, якi отримує суб’єкт господарювання внаслiдок вчинення правопорушення, що дозволяють йому здобувати переваги над iншими суб’єктами господарювання у змаганнi з ними (зокрема, збiльшувати за їхнiй рахунок обсяг реалiзацiї своїх товарiв, розмiр доходу, частку на ринку). Іншими вигодами, отриманими внаслiдок вчинення порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, можуть бути, зокрема, збiльшення у будь-якiй спосiб розмiру отриманого прибутку, встановлення контролю над обмеженими ресурсами, одержання можливостi впливати на дiяльнiсть iнших юридичних та/або фiзичних осiб — суб’єктiв господарювання, одержання частини їхнього прибутку. Можливiсть отримання переваг у конкуренцiї чи iнших вигод повинна встановлюватись у кожному окремому випадку.

8. Пiд час визначення розрахункового базового розмiру штрафу органами Комiтету беруться до уваги:

розмiр доходу (виручки) продавця вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаного з порушенням, або розмiр витрат покупця при придбаннi товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням, на вiдповiднiй територiї в Українi, або якщо така реалiзацiя/придбання впливають чи можуть вплинути на економiчну конкуренцiю на територiї України, за час тривання порушення;

тяжкiсть порушення;

необхiднiсть забезпечення стримуючого ефекту;

витрати покупця на придбання товару, пов’язанi з порушенням, — розмiр витрат, якi були/могли бути понесенi покупцем на придбання продукцiї (товарiв, робiт, послуг), що вiдбулося з порушенням вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї (наприклад, за меншими цiнами, нiж якi iснували б за умов значної конкуренцiї мiж покупцями на ринку), у разi, якщо б такого порушення не було i вiдповiднi товари реалiзувалися б за умов значної конкуренцiї.

9. Як дохiд (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаний з порушенням, визначаються:

9.1. У загальному випадку — сумарний розмiр доходу (виручки) вiдповiдача вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) за вирахуванням наданих знижок, повернення ранiше проданих товарiв та непрямих податкiв i зборiв (податку на додану вартiсть, акцизного збору тощо), отриманого вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), що вiдбулося за умов порушення вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї, за час тривання порушення.

9.2. У випадку, коли порушення призвело до недопущення, усунення, обмеження конкуренцiї не лише на ринку, на якому мали мiсце дiї (бездiяльнiсть) порушника, а й на iншому пов’язаному з ним ринку, як дохiд (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаних з порушенням, визначається сума:

доходу (виручки) порушника вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) на ринку, на якому мало мiсце порушення, та доходу (виручки) порушника вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) на ринку, на якому внаслiдок порушення вiдбулося чи могло вiдбутися недопущення, усунення, обмеження конкуренцiї.

9.3. У випадку, коли порушення у виглядi антиконкурентних узгоджених дiй суб’єктiв господарювання або зловживань монопольним (домiнуючим) становищем на ринку полягає у вiдмовi вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або її скороченнi, як розмiр доходу (виручки), що враховується пiд час розрахунку базового розмiру штрафу, береться до уваги гiпотетичний розмiр доходу (виручки), який порушник отримав би за час тривання порушення, якщо б таке порушення не вiдбувалося. Такий розмiр може бути визначений оцiночним шляхом.

9.4. У випадку вчинення порушення у виглядi антиконкурентних узгоджених дiй суб’єктiв господарювання, що стосується спотворення результатiв торгiв, аукцiонiв, конкурсiв, тендерiв, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi найвищої цiни пропозицiї учасникiвантиконкурентних узгоджених дiй.

9.5. Пiд час визначення розмiру доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг), пов’язаного з порушеннями, органи Комiтету можуть брати до уваги iншi особливостi отримання порушником неправомiрної вигоди та/або переваг, що були б неможливими без вчинення порушення.

9.6. У випадку розрахунку розмiру штрафу за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, передбачене пунктом 12 статтi 50 Закону, що не призвело до монополiзацiї та суттєвого обмеження конкуренцiї на товарних ринках України, якщо вiдповiдач не надав iнформацiї про дохiд (виручку) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) на ринку, на якому вiдбулась концентрацiя та на сумiжних ринках, базовий розмiр штрафу може розраховуватися вiд обсягу сукупного доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) вiдповiдачем на всiх товарних ринках України.

10. Час тривання порушення визначається вiд моменту фактичного початку дiй/бездiяльностi, визнаних порушенням законодавства про захист економiчної конкуренцiї, до моменту їх добровiльного припинення, зазначеного в рiшеннi органу Комiтету, або до моменту прийняття рiшення у справi. Час тривання порушення, який береться до уваги для визначення базового розмiру штрафу, не може виходити за межi строку давностi притягнення до вiдповiдальностi за порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї.

У разi, коли порушення триває менше 1 року, розмiр доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця, пов’язаних з порушенням, може бути визначений шляхом подiлу вiдповiдного рiчного показника на 365 та подальшого множення на кiлькiсть днiв, протягом яких тривало порушення.

11. Розмiр доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) визначається на пiдставi будь-якої iнформацiї, яка є належною i достовiрною. Зокрема, можуть бути використанi:

- статистична iнформацiя;

- адмiнiстративнi данi;

- фiнансова та податкова звiтнiсть, данi бухгалтерського облiку;

- вiдомостi про дiяльнiсть суб’єктiв господарювання, отриманi вiд них органами Комiтету.

12. Виходячи з наведеного визначаються такi розрахунковi базовi розмiри штрафiв:

12.1. Порушеннями, тяжкiсть яких пiд час визначення базового розмiру штрафу враховується як найбiльша, є порушення у виглядiгоризонтальних антиконкурентних узгоджених дiй суб’єктiв господарювання, передбачених:

- пунктами 1, 2 та 3 частини другої статтi 6 Закону (змови про фiксування цiн, розподiл ринкiв, обсяги виробництва, придбання або продажу), та порушення у виглядi зловживань монопольним (домiнуючим) становищем, що призвели або могли призвести до недопущення, усунення чи суттєвого обмеження конкуренцiї. У випадку вчинення таких порушень базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 45 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця на придбання товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням.

12.2. Порушеннями, тяжкiсть яких пiд час визначення базового розмiру штрафу враховується як значна, визнаються порушення (крiм, визначених пунктом 11.1 цих Рекомендацiйних роз’яснень), передбаченi пунктами 1 та 2 статтi 50 Закону, пунктом 4 статтi 50 Закону, а також пунктом 12 статтi 50 Закону, якщо концентрацiя призвела до монополiзацiї чи суттєвого обмеження конкуренцiї на ринку.

У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 1, 2, 12 та 19 статтi 50 Закону, тяжкiсть яких визначається як значна, та порушень, передбачених пунктом 4 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 30 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця на придбання товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням.

12.3. Порушеннями, тяжкiсть яких пiд час визначення базового розмiру штрафу враховується як середня, є порушення, передбаченi пунктами 5, 8, 10, 11 та 19 статтi 50 Закону, та пунктом 12 статтi 50 Закону, якщо концентрацiя не призвела до монополiзацiї чи суттєвого обмеження конкуренцiї на ринку, а також статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї".

12.3.1. У випадку вчинення порушень, передбачених пунктом 8 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) або витрат покупця на придбання товару, прямо чи непрямо (опосередковано) пов’язаних iз порушенням.

12.3.2. У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 11, 19 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) порушника на ринку, на якому вiдбулося порушення, за час вчинення порушення.

12.3.3. У випадку вчинення порушень, передбачених пунктами 5 та 10 статтi 50 Закону, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) порушника на ринку, на якому вiдбулося порушення, за час вiд вчинення порушення до усунення наслiдкiв порушення або, у випадках, коли їх не усунуто, — за останнiй звiтний рiк, що передує року, в якому накладається штраф.

12.3.4. У випадку вчинення порушення, передбаченого пунктом 12 статтi 50 Закону, якщо концентрацiя не призвела до монополiзацiї чи суттєвого обмеження конкуренцiї на ринку та/або не впливає на товарнi ринки України, базовий розмiр штрафу визначається у розмiрi вiд 30 тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян до 5 вiдсоткiв доходу (виручки) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) порушника на ринку, на якому вiдбулася концентрацiя, та сумiжних ринках, за час вiд вчинення порушення до звернення до органу Комiтету iз заявою про надання вiдповiдного дозволу або усунення наслiдкiв порушення iншим способом, або в iнших випадках — за останнiй звiтний рiк, що передує року, в якому накладається штраф.