Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо … оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у 2016 році доходів фізичної особи, нарахованих (виплачених) їй у вигляді заробітної плати відповідно до умов трудового договору (контракту), або винагороди відповідно до умов цивільно-правового договору та в межах компетенції повідомляє.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Також працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно зі ст. 102-1 КЗпПпрацівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Крім того, фізичні особи мають право виконувати роботу на підставі цивільно-правових договорів, зокрема, договору підряду, визначення якого наведено у статті 837 Цивільного кодексу України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого, зокрема, включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які згідно із законом сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за наявності.