Щодо податку на нерухоме майно (в частині земельного податку), відмінне від земельної ділянки необхідно зазначити.

Згідно пп. 4 п.297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку). При цьому за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої групи для господарської діяльності подання декларації є обов’язковим.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки необхідно зазначити.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

В ході детального розгляду звернення, з’ясовано, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єктів, у власності підприємства знаходяться об’єкти нежитлової нерухомості.

При цьому, станом на 01.03.2016 податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до органів ДФС не надходила в порушення вимог вищевказаних законодавчих актів.