Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо правовідносин в умовах договорів управління майном та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Згідно з пп. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19 Кодексу до функцій контролюючих органів, зокрема, належить надання консультації відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкових послуг з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, органи фіскальної служби надають консультації з питань оподаткування та застосування іншого законодавства в межах повноважень.

Щодо правових відносин в умовах договору управління майном.

Правові відносини, що виникають за договором управління майном, встановлюють статті 1029 - 1045 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Так, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Статтею 1032 ЦКУ визначено, що установником управління є власник майна.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (ст. 1033 ЦКУ).

При цьому майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік (ст. 1030 ЦКУ).