Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на забезпечення протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення. За результатами розгляду Рахункова палата

1. Виконання запровадженої за ініціативою Уряду з листопада 2014 року бюджетної програми за КПКВК 2505040 "Забезпечення протезуванням виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення", незважаючи на її соціальну значущість і актуальність, а також повну фінансову забезпеченість, через недосконалість організаційного та нормативно-правового супроводу фактично не забезпечується. Передбачені для її реалізації на 2014 рік бюджетні призначення у сумі 7 млн. грн. взагалі не освоювалися, а із 150 млн. грн. призначень 2015 року станом на 01.11.2015 освоєно лише 6,6 млн. грн. (4,4 відс.), прогнозне виконання програми до кінця року становить 27,6 млн. грн. (18,4 відс.) загального обсягу бюджетних призначень. Із передбаченої розрахунками до бюджетної програми на 2014 рік чисельності учасників антитерористичної операції (далі - АТО), які підлягали протезуванню за кордоном (сім осіб), не отримав грошової допомоги жоден, у 2015 році станом на 01.12.2015 забезпечено протезуванням за кордоном лише шість із 150 осіб, яким планувалося надати таку допомогу, а для п'яти учасників протезування розпочато.

Причинами такого стану справ є незабезпечення Міністерством соціальної політики (далі - Мінсоцполітики) та Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - Служба АТО) належної координації та взаємодії органів, причетних до організації процесу протезування учасників АТО виробами підвищеної функціональності за технологіями, які відсутні в Україні, за кордоном; нез'ясованість контингенту осіб, які потребують такого протезування, у т. ч. через неврахування періоду, необхідного для підготовки до протезування; коливання курсів валют, що позначилися на повноті та якості наданої іноземними компаніями спеціалізованої допомоги учасникам АТО та ефективності використання бюджетних коштів, а також неспроможність Служби АТО як відповідального виконавця цієї програми забезпечити належне її виконання (відсутні кадри відповідної кваліфікації, недоукомплектовані посади, низький рівень відповідальності).

Вартість протезування за кордоном має тенденцію до постійного зростання, оскільки обрані надавачі спеціалізованої допомоги, по суті, є монополістами, а також через коливання курсу валют. Так, протезуванням учасників АТО забезпечували лише дві компанії: "Otto Bock" і "Corpora S.u.r.l.", з яких остання впродовж трьох місяців підвищила вартість протезування у валютному еквіваленті на 20,7 відсотка. При цьому вартість протезування, зокрема однієї верхньої кінцівки, за кордоном перевищувала в 1,5 - 3 рази середню вартість протезування в Україні за майже аналогічними технологіями.

Крім того, аудит засвідчив, що стан вітчизняної протезної галузі вже на сьогодні дає можливість здійснювати протезування учасників АТО за новітніми технологіями в Україні, а її належна державна підтримка могла би забезпечити новітнє вітчизняне виробництво, надійне гарантійне обслуговування та значну економію бюджетних коштів, у т. ч. за рахунок видатків на оплату проїзду і перебування учасників АТО та їх супровід за кордоном.

2. Нормативно-правова база щодо забезпечення учасників АТО технічними та іншими засобами реабілітації (далі - ТЗР) за кордоном має правові прогалини і потребує вдосконалення.

2.1. Порядок протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійсненні заходів, пов'язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності) і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 518 (далі - Порядок № 518):

- має ознаки порядку використання бюджетних коштів, передбачених статтею 20 Бюджетного кодексу України, проте не визначає відповідального виконавця за КПКВК 2505040;

- не визначає умов і порядку пошуку, вибору закордонних надавачів спеціалізованої допомоги, порівняння цих пропозицій між собою та з можливостями вітчизняних фахівців в Україні, а також процедури оцінки рівня кваліфікації вітчизняних спеціалістів, що створює умови для неефективного використання бюджетних коштів;

- на відміну від Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 (далі - Порядок № 321), не передбачає умов післягарантійного ремонту виробів підвищеної функціональності, прийняття рішень щодо його доцільності та вимог про внесення відповідних даних до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі - ЦБІ);

- не визначає механізму внесення учасником АТО коштів на покриття різниці між фактичними витратами та розміром грошової допомоги, яка може виникнути через коливання курсу валют на етапі остаточних розрахунків. Це створює ризики несвоєчасного завершення розрахунків і перекладає таку відповідальність безпосередньо на учасника АТО;

- надає лише один раз згідно з абзацом другим пункту 5 Порядку № 518 право на отримання грошової допомоги на протезування однієї кінцівки за кордоном, заміну приймальної гільзи (куксоприймача) і післягарантійний ремонт виробів підвищеної функціональності. Водночас користувачі вітчизняних виробів, виданих згідно з Порядком № 321, мають право на їх безоплатну заміну після закінчення строку експлуатації виробу та/або у разі зміни антропометричних даних і на післягарантійний ремонт. За таких умов і через значну вартість протезування за кордоном учасники АТО будуть фінансово не спроможні самостійно оплатити повторне встановлення виробу після закінчення строку його експлуатації. Це ставить їх в нерівні умови з користувачами вітчизняних виробів.

2.2. Термін "лікувально-тренувальний" протез відсутній у чинних нормативно-правових актах України, які регулюють питання забезпечення ТЗР окремих категорій населення, що ускладнює застосування Порядку № 518.

2.3. Положення про Експертну комісію Мінсоцполітики України із забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, ціна яких перевищує граничну, затверджене наказом Мінсоцполітики від 01.10.2012 № 610, у частині визначення повноважень Експертної комісії Мінсоцполітики України із забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, ціна яких перевищує граничну (далі - Експертна комісія) з прийняття рішень про протезування учасників АТО за кордоном не приведене у відповідність із Порядком № 518.

3. Мінсоцполітики і Служба АТО не забезпечили належної взаємодії і координації процесу протезування учасників АТО за кордоном і прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо використання можливостей вітчизняного протезування, пошуку та ефективного вибору закордонного надавача спеціалізованої допомоги і визначення розміру грошової допомоги. Як наслідок, бюджетна програма за КПКВК 2505040 виконувалася неналежно, а бюджетні кошти використовувалися неефективно і неекономно.

3.1. Всупереч пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції , затвердженого наказом Мінсоцполітики від 06.02.2015 № 114, Служба АТО не забезпечила отримання від комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи державних органах, інформації про потребу учасників АТО в ТЗР.

3.2. Експертна комісія не забезпечила належного виконання покладених на неї Порядком № 518 повноважень, зокрема:

- новий її склад, затверджений 21.07.2015, включав чотири із 15 осіб, які одночасно також є членами Експертної групи Служби АТО, що може впливати на об'єктивність прийняття рішень;

- всупереч вимогам пункту 4 Порядку № 518 не дотримані строки оформлення рішень і надання їх Службі АТО; в усіх рішеннях, прийнятих після 23.09.2015, не зазначено про збільшення розміру грошової допомоги (не більш як вдвічі);

- усі рішення в частині визначення розміру грошової допомоги були неостаточними, а три з них взагалі його не містили.

3.3. Експертна група з попереднього розгляду документів щодо протезування учасників АТО, які втратили функціональні можливості кінцівок (далі - Експертна група Служби АТО) не забезпечила належного виконання покладених на неї Порядком № 518 повноважень, зокрема:

- за наявності визначених Експертною групою Служби АТО критеріїв відбору закордонних надавачів спеціалізованої допомоги переважна більшість рішень була ухвалена з урахуванням побажань учасників АТО. Крім того, така колізія виникла також через невідповідність пункту 3 Положення про Експертну групу з попереднього розгляду документів щодо протезування (ортезування) учасників антитерористичної операції, які втратили функціональні можливості кінцівок , затвердженого наказом Мінсоцполітики від 24.11.2014 № 933, пункту три Порядку № 518 , який не передбачає надання згоди учасника АТО при виборі закордонного надавача. У результаті для трьох учасників АТО (компанії "Corpora S.u.r.l." і "Otto Bock") вибір закордонного надавача не здійснювався, оскільки ці особи не дали згоди на пошук пропозицій інших компаній, крім обраної ними. Для решти вибір проведено виходячи з їх побажань, але без оцінки вартості поданих інших пропозицій;

- прийняття рішень про протезування учасників АТО за кордоном у день подання заяви або на наступний день свідчить про неналежне опрацювання визначених абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 518 питань (можливість протезування в Україні або пошук закордонних надавачів).

3.4. Служба АТО та Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності (далі - УкрНДІпротезування) не забезпечили належного дотримання пункту 6 Порядку № 518 у частині підготовки учасників АТО до протезування за кордоном. Так, із 17 учасників АТО, направлених Службою АТО для огляду стану формування кукси, УкрНДІпротезуванням проведено підготовку до протезування за кордоном лише сімох учасників АТО, серед яких відсутні три особи, які вже повернулися із-за кордону та не були готові до протезування. При цьому в інші заклади охорони здоров'я на підготовку до протезування учасники АТО не направлялися.

3.5. Запроваджений Службою АТО на виконання протокольного рішення наради в Адміністрації Президента України від 30.09.2014 щотижневий моніторинг учасників АТО, які потребують протезування, забезпечення ТЗР або забезпечені ними, містить неповні дані про їх чисельність, зокрема через нерегулярне подання інформації 17-ма із 25-ти регіональних органів соціального захисту населення. Це негативно впливає на обґрунтованість планування видатків на протезування учасників АТО за кордоном.