Головне управління ДФС у Київській області розглянуло лист щодо справляння плати за землю платниками єдиного податку та повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі – Земельний кодекс), а справляння плати за землю – розділом ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями, далі – Податковий кодекс).

Статтею 206 Земельного кодексу визначено, що використання землі в Україні є платним.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу - земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Обов’язок зі сплати плати за землю виникає з моменту набуття права власності (користування) відповідною земельною ділянкою.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.8 ст. 287 Податкового кодексу).