Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо податкового обліку внесків до статутного фонду та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до статті 42 глави ІV Господарського кодексу України підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 177.2 статті 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

На сьогодні відносини, пов’язані з правом власності, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Суб'єктом права приватної власності відповідно до статті 325 ЦКУ є фізичні особи.

За зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, фізична особа - підприємець відповідає усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (стаття 52 ЦКУ).

При цьому частиною першою статті 2 та статтею 318 ЦКУ учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи. Тобто ЦКУ не розрізняє такого суб'єкта права власності, як фізична особа-підприємець, набуття такого статусу дає змогу лише провадити господарську діяльність.

Отже, відповідно до чинного законодавства внесок до статутного капіталу ТОВ у вигляді транспортного засобу здійснює власник транспортного засобу, тобто фізична особа, а не фізична особа- підприємець.

Відповідно до п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм п.п. 170.2.4, 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено під ознакою доходу "112".

Враховуючи викладене вище, емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає як податковий агент лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "112" операції з повернення коштів або майна (майнових прав) фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.