Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо … оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором викупної суми за договором добровільного страхування життя і повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами, які діяли до набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році".

Відповідно до ст. 6 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР "Про страхування" (далі – Закон № 85) добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону № 85. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону № 85).

Згідно зі ст. 28 Закону № 85 дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума – це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається, зокрема, викупна сума, отримана платником податку за договором страхування життя від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя, в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за цим договором (п.п. "а" п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що порядок застосування п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та цього підпункту визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.