Державне казначейство України на численні звернення щодо застосування Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затвердженого наказом Державного казначейства України від 08.05.2001 р. N 73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.05.2001 р. за N 458/5649, роз'яснює наступне.

Вимоги Порядку поширюються лише на кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув, тобто по якій втрачена позовна давність. Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР строк позовної давності встановлюється в три роки.

В окремих випадках загальний строк позовної давності скорочується до шести місяців за позовами, які визначені в статті 72 Цивільного кодексу Української РСР.

Зокрема, скорочення строку діє за позовами:

- що випливають з поставки продукції неналежної якості;

- про явні недоліки в роботі, виконаній за договором підряду.

Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, необхідно проводити виважено, ретельно перевіряючи кожний випадок такої заборгованості, враховуючи при цьому всі законодавчі акти України з цього питання.

Отже, при проведенні бюджетними установами списання кредиторської заборгованості насамперед необхідно з'ясувати, чи дійсно втрачена позовна давність цієї заборгованості.

У зв'язку з цим перевіряється дата виникнення права на позов. Строк позовної давності, відповідно до статті 76 Цивільного кодексу Української РСР, розпочинається з дня виникнення права на позов, тобто коли юридична особа дізналася про порушення свого права.

Наприклад:

- згідно з укладеною угодою, відповідно до якої дата оплати не визначена, установа отримала матеріальні цінності, але не розрахувалася за ці цінності. З дати отримання матеріальних цінностей починається право на позов;

- згідно з укладеною угодою установа отримала матеріальні цінності, але в установлений угодою строк не розрахувалася за отримані цінності. З дати, яка настала після встановленого угодою строку оплати, починається право на позов.

При необхідності переглядаються випадки зупинення та перериву строку позовної давності, які встановлені статтями 78 та 79 Цивільного кодексу Української РСР. Так, згідно зі статтею 79 Кодексу строк позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.