Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо податкових наслідків неповернення засновнику статутного капіталу при ліквідації підприємства і повідомляє наступне.

Згідно п.3 ст. 80 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (зі змінами та доповненнями) (далі: Господарський кодекс) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

При цьому, у визначенні ст. 115 Господарського кодексу господарське товариство є власником: продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом, а також майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства відповідно до ст. 86 Господарського кодексу можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Таким чином, оскільки внески до статутного фонду є власністю господарського товариства, їх облік ведеться на підприємстві відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.