Державний центр зайнятості як виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на численні запити з місць надає роз'яснення стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття роботодавцями - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування (сплачують єдиний податок, фіксований сільгоспподаток, фіксований податок).

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що всі роботодавці (крім тих, яким Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" надані пільги) сплачують страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цим Законом визначено, що роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган та фізичні особи, які використовують найману працю. Особливостей щодо сплати страхових внесків роботодавцями - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування (сплачують єдиний податок, фіксований сільгоспподаток, фіксований податок) законодавством не передбачено.

Дія Закону України "Про систему оподаткування" щодо зборів на соціальне страхування поширювалася на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування до прийняття законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не входять до системи оподаткування і не являються одним із видів збору. Тому, незалежно від того, яку систему оподаткування обрали суб'єкти підприємницької діяльності, вони повинні сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на загальних підставах.

Разом з тим до цього часу не вирішені проблеми щодо сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Указом Президента України від 28.06.99 р. "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" з 1 січня 1999 року запроваджено єдиний податок для суб'єктів підприємницької діяльності, відповідно до якого частина коштів від сплати суб'єктами підприємницької діяльності єдиного податку перераховується органами Держказначейства до фондів соціального страхування, в тому числі 4% до державного фонду сприяння зайнятості населення, тобто кошти продовжують надходити до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У зв'язку з протиріччями, що виникли в чинному законодавстві, та з метою уникнення подвійного оподаткування Міністерство праці та соціальної політики України разом з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва направили спільного листа до фондів соціального страхування, яким, зокрема, рекомендовано до законодавчого врегулювання порядку сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок, не застосовувати до них фінансові санкції та не накладати адміністративні штрафи, передбачені законами з цих видів страхування, в тому числі на випадок безробіття (лист Мінпраці від 20.04.2001 р. N 03-3/1808-020-1 та Держпідприємництва від 12.04.2001 р. N 1-531/2481).

Оскільки колізія в законодавстві з цього питання залишається та частина коштів від сплати суб'єктами підприємницької діяльності єдиного податку перераховується органами Держказначейства до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, то на сьогодні продовжує діяти вищевказаний спільний лист Мінпраці та Держпідприємництва.

Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.98 р. N 320-XIV, зі змінами від 03.02.99 N 414-XIV, для сільгосптоваровиробників введено фіксований сільгоспподаток. Відповідно до цього Закону органи Держказначейства частину від загальної суми фіксованого сільгоспподатку перераховують до місцевого бюджету (30%), до Пенсійного фонду (68%) та на обов'язкове соціальне страхування (2%). Розподіл відсотка відрахувань між Фондом соціального страхування (зараз - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) та державним фондом сприяння зайнятості населення не передбачений. Таким чином, кошти від сплати фіксованого сільгоспподатку сільгосптоваровиробниками до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не надходять.