Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909) повідомляє про окремі особливості нарахування та сплати податку на додану вартість з урахуванням внесених змін.

Закон № 909 згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" набрав чинності з 1 січня 2016 року, крім тих його норм, які стосуються запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпункти 3 та 10 пункту 45 Закону № 909, які набирають чинності з 1 лютого 2016 року).

Основні зміни в частині застосування норм щодо оподаткування податком на додану вартість

1. Реєстрація платників податку на додану вартість

Законом № 909 скорочено перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку, а саме – виключено підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

З урахуванням зазначеного, з 1 січня 2016 року не може бути анульована реєстрація платника податку на додану вартість виключно у зв’язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

2. База оподаткування

З 1 січня 2016 року внесено зміни до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу, згідно з якими база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

До 1 січня 2016 року база оподаткування операцій з постачання таких товарів/послуг визначалася не нижче їх собівартості.

3. Оподаткування банківськими установами операцій з реалізації майна, набутого ними у власність

Законом № 909 доповнено статтю 189 розділу V Кодексу пунктом 189.15, згідно з яким встановлюються спеціальні правила визначення бази оподаткування для операцій з постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно.

Для таких операцій базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна.

Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання такого майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

Крім того, внесено доповнення до пункту 197.12 статті 197 розділу V Кодексу, згідно з якими звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Окремий порядок формування податкового кредиту для банківських установ, встановлений абзацом восьмим пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, скасовано. З 1 січня 2016 року формування податкового кредиту банківськими установами при отриманні права власності на заставне майно здійснюється у загальновстановленому порядку.