Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист щодо порядку оподаткування податком на прибуток операції з отримання спадщини за заповітом на нерухомість релігійною громадою і повідомляє.

Законом України від 23 квітня 1991 року N 987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон N 987) визначено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати та поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються із зазначених релігійних організацій.

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (ст. 18 Закону N 987).

У власності релігійних організацій може бути також майно, що знаходиться за межами України.

Відповідно до ст. 729 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч. 1 ст. 720 ЦКУ (фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада), для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки пожертва нерухомої речі фактично є договором дарування нерухомої речі, то укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за правилами, встановленими п. 719.2 ст. 719 ЦКУ.

Статтею 1216 ЦКУ визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).