Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист …..щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий кодекс).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 1 статті 35 Земельного кодексу, громадяни України мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки із земель державної та комунальної власності для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Пунктом 3 статті 19 Земельного кодексу визначено, що земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями i спорудами та іншими об’єктами загального користування (пункт 4 статті 35 Земельного кодексу).

Згідно з пунктом 6 статті 35 Земельного кодексу, використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.