Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування й утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із суми грошового забезпечення військовослужбовця під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у тому числі за час перебування в зоні проведення антитерористичної операції, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами, які діяли до набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році".

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, яке виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу . Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу , що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу .

Зокрема до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу ).

Податковий агент, який нараховував (виплачував, надавав) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу ).

Водночас, згідно з п. 168.5 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються, зокрема, з грошового забезпечення, одержаного військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Враховуючи викладене, суми грошового забезпечення, отримані військовослужбовцем під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (крім сум грошового забезпечення військовослужбовців, визначених п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу ), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу на підставі п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу як інші доходи та оподатковуються на загальних підставах з одночасною виплатою грошової компенсації у розмірі суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Щодо військового збору.

Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" підрозділ 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу доповнено п. 16-1, яким було передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір (далі – збір).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу , зокрема, фізична особа – резидент.

Об'єктом оподаткування збором у 2014 році були доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховувалися (виплачувалися, надавалися) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри (п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Згідно із ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації.

Підпунктом 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.