Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо включення до оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи у вигляді додаткового блага вартості телефонної розмови за відлік часу (з другої по шістдесяту секунду), безоплатно отриманої від операторів мобільного зв’язку, та в межах компетенції повідомляє.

Правові основи діяльності у сфері телекомунікацій встановлено Законом України від 18 листопада 2003 року N 1280-IV "Про телекомунікації" (далі - Закон N 1280), ст. 1 якого визначено терміни, які вживаються в такому значенні:

договір про надання послуг - це правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов'язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором);

тарифний план - це сукупність пропозицій, запропонованих споживачеві оператором, провайдером, щодо вартості, умов та обсягу надання певних послуг.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством (ст. 68 Закону N 1280).

Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року N 295 (далі - Правила), якою встановлено, що тарифна одиниця (одиниця тарифікації) послуги - це одиниця обсягу послуги (тривалість часу (секунда, хвилина), обсяг даних (кілобайт, мегабайт), кількість повідомлень, сеансів зв'язку), за якою здійснюється тарифікація.

Пунктом 39 Правил визначено обов'язки операторів, до яких, зокрема, відноситься здійснення розрахунку тарифів виходячи із собівартості послуг з урахуванням отримання прибутку.

Відповідно до п. 58 Правил тарифи на послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тих, що згідно із Законом N 1280 підлягають державному регулюванню.

Оператор, провайдер встановлює та пропонує на вибір споживача тарифи на окремі послуги та/або тарифні плани на визначений ним перелік (пакет) послуг, а також строк їх дії (граничний та/або мінімальний).

Вартість послуги зазначається у разі застосування, зокрема, тарифів, що залежать від обсягу послуги, - за одну тарифну одиницю.

У межах різних тарифних планів залежно від переліку (пакету) та обсягу послуг можуть встановлюватися різні тарифи на однакові послуги.

Слід зазначити, що органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (ст. 17 Закону N 1280).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.