Державна фіскальна служба України з метою забезпечення виконання вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у частині справляння єдиного податку платниками четвертої групи повідомляє.

Відповідно до вимог чинного законодавства однією з умов перебування сільськогосподарських товаровиробників на спрощеній системі оподаткування є наявність земельних ділянок, оскільки об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду. Земельні ділянки можуть перебувати у власності сільськогосподарського товаровиробника або надаватись йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст. 125 та 126 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) укладені договори оренди землі підлягають обов'язковій державній реєстрації. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року N 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України від 7 липня 2011 року N 3613-VI "Про Державний земельний кадастр", із змінами та доповненнями (ст. 202 ЗКУ).

Крім того, державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.

Підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 292-1.3 ст. 292-1 Кодексу).

Базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, а для земель водного фонду - нормативна грошова оцінка ріллі в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.