Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа "…"щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства повідомляє наступне.

1. Щодо суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, яка залишалась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку за підсумками 2014 року.

Відповідно до п.п.153.3.2 п.153.3 ст. 153 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01.01.2015, крім випадків, передбачених п.п.153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п.151.1 ст.151 Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів (пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Кодексу).

Водночас, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів (пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Кодексу).

З 01.01.2015, згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII, розділ ІІІ Податкового кодексу України викладено у новій редакції. Цим же Законом статтю 57 Кодексу доповнено пунктом 57.11 "Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів". При цьому вказаними нормами не передбачено можливості перенесення суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання попередніх періодів, на зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. У той же час, сума таких авансових внесків зменшує розмір щомісячних авансових внесків, обчислених у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік (абзац 4 п.57.1 ст.57 Кодексу). Тобто сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів, що відображається у р.13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, могла бути врахована у зменшення нарахованої суми податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2015 рік при визначенні щомісячних авансових внесків, що підлягали б сплаті в наступний 12-місячний період.

Разом з цим, Законом України від 24.12.2015 № 909-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2016, абзаци четвертий - дванадцятий пункту 57.1 Кодексу виключено. Пункт 9 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу викладено у наступній редакції: "У січні - грудні 2015 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються".

Враховуючи вищевикладене, чинною редакцією Податкового кодексу України не передбачено права зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2015 рік на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, яка залишалась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку за підсумками 2014 року.

2. Щодо відображення балансової вартості малоцінних необоротних матеріальних активів у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Підпунктом 138.3.1 п.138.3 ст. 138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розд. I ПКУ, п.п.138.3.2 - 138.3.4 п.138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку. Зокрема, для малоцінних необоротних матеріальних активів мінімально допустимі строки їх амортизації не встановлено.

Основними нормативними документами, що регламентують облік основних засобів, їх відображення у бухгалтерському обліку або міжнародній фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі - П(С)БО 7), та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 (далі - Методичні рекомендації №561).

Пунктами 26 та 27 П(С)БО 7 передбачені методи амортизації основних засобів та методи амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.