1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДФС у м. Києві
Лист
12.01.2016 № 263/10/26-15-11-03-18
Щодо сплати земельного податку - платника єдиного податку, що є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку.
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист "", щодо сплати земельного податку платниками єдиного податку та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 269, 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).
Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон № 1952) передбачено, що нерухоме майно – це земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без іх знецінення та зміни призначення.

................
Перейти до повного тексту