Головне управління ДФС у Закарпатській області на виконання вимог ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розглянуло в межах своєї компетенції запит про надання індивідуальної письмової консультації щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним соціальним внеском вартості послуг харчування представників замовників в складі представницьких витрат, а також щодо можливості включення зазначених видатків до складу витрат у фінансовій звітності та коригування визначеного фінансового результату при поданні декларації з податку на прибуток за 2015 рік, та повідомляє наступне.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV "Податок на доходи фізичних осіб" ПКУ. Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, фізичної особи –нерезидента – загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (ст. 163 ПКУ).

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Підпунктом "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Згідно із пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, установленими п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абз. 11 пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до цього пункту під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Разом з тим, можливість ідентифікації осіб, які отримують дохід у вигляді вартості харчування, є важливою умовою для його оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Якщо дохід у вигляді вартості харчування не може бути персоніфікований (у зв’язку з неможливістю визначення кількості спожитих кожною окремою особою продуктів), вартість такого харчування не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Крім того, згідно п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктом 1.1. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, до яких, як передбачено пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включається додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) (пп. 1.2. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Згідно пп. 1.7. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи викладене вище, вартість харчування, безоплатно отриманого платником податку, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням норм п. 164.5 ст. 164 ПКУ та військовим збором. У випадку, якщо дохід у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманий платником податку, не може бути персоніфікований, то його сума не включається до загального оподатковуваного доходу платника та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Слід зауважити, що згідно з п. 171.2 ст. 171 та пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (військового збору) з інших доходів, ніж заробітна плата, є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.