Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо зниження ставки податку на додану вартість та зміни механізму обчислення податку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно із пунктом 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який справляється, нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу (підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). Він належить до загальнодержавних податків, що встановлений на території України Верховною Радою України з метою необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями (підпункт 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 та підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Кодексу).

Чинні норми Кодексу передбачають, що сума податку на додану вартість додається до ціни товарів/послуг, а реалізація товарів/послуг платниками податку на додану вартість покупцям/споживачам здійснюється з урахуванням суми такого податку.

При цьому податок на додану вартість є податком на споживання і сплачувати його повинні всі покупці/споживачі товарів/послуг незалежно від категорії (фізичні чи юридичні особи), соціального стану та рівня доходу, крім випадків, визначених Кодексом.