Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло звернення "----" щодо порядку нарахування та виплати за листком непрацездатності, у разі якщо його надано підприємству після звільнення працівника, а також порядку нарахування та сплати єдиного внеску в такому випадку та в межах компетенції повідомляє наступне.

Згідно з п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до абзацу другого п.10 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Якщо працівник звільняється за угодою сторін (п.1 частини першої ст. 36 КЗпП), то згідно зі ст. 116 цього Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі захворювання працівника (який звільняється за угодою сторін) напередодні звільнення у підприємства немає можливості провести з ним остаточний розрахунок, але це не позбавляє працівника права на оплату листка непрацездатності. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Правове регулювання надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам здійснюється відповідно до норм Закону України від 23.09.1999р. №1105-XIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон №1105) у редакції Закону України від 28.12.2014 р. №77-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці".

Статтею 19 Закону №1105 визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини другої ст. 22 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі –Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.