Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист "" щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до розділу XII Місцеві податки і збори Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 9 Земельного кодексу зазначено, що розпорядником земель у м. Києві є Київська міська рада.

Згідно з ст. 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з ст. 271 Податкового кодексу базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011р. №3613-VI ведення державного земельного кадастру покладено на ГУ Держгеокадастр у м. Києві.

Згідно рішення Київської міської ради від 18.04.2013р. №194/9251 "Про ведення міського земельного кадастру" ведення міського земельного кадастру та надання довідок про нормативно грошову оцінку земельних ділянок покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).