Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо застосування окремих норм податкового законодавства суб’єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та, в межах своєї компетенції, повідомляє наступне.

Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.55.1 ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Податковий кодекс України від 2.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та

зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно (п.п.14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Зокрема, інвестиції поділяються на фінансові інвестиції, які визначають господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

При цьому, фінансові інвестиції поділяються на прямі інвестиції, які визначають господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Операції внесення засновником майнових внесків до статутного фонду іншої юридичної особи (товар - матеріальні активи, постачання і реалізація товарів) визначені пунктом 14.1 ст. 14 ПКУ (пп.14.1.191, п.п.14.1.202 та пп.14.1.244).

Разом з цим визначено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п.14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, вклад (внесок) засновника до статутного фонду юридичної особи слід розглядати як придбання ним за власні кошти, або за рахунок майна, права власності на частку корпоративних прав у статутному фонді такої юридичної особи.

Юридичні особи – платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.44.2 ст. 44 ПКУ).