Державна фіскальна служба України на лист щодо застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині справляння екологічного податку, керуючись нормами статті 52 Кодексу, повідомляє.

До питання 1.

Відповідно до підпункту 240.1.2 пункту 240.1 статті 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водний об’єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Враховуючи викладене вище, товариство є платником екологічного податку за обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються товариством у ставок-накопичувач.