Державна фіскальна служба України розглянула звернення ... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сум відшкодованої шкоди і в межах компетенції повідомляє, що лист не містить достатньо інформації для надання більш детальної відповіді.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні положення про відшкодування шкоди визначено главою 82 "Відшкодування шкоди" ЦКУ, згідно зі ст. 1166 якої встановлено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, установлених законом.

Згідно зі ст. 1195 глави 82 ЦКУ фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

При цьому п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається зі щомісячних платежів, що виплачуються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності, та додаткових витрат, що виплачуються протягом строку, на який визначено потребу в них.

Оподаткування доходів фізичних осіб з 1 січня 2004 року здійснювалося відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон № 889), який втратив чинність 01.01.2011.

Згідно з п.п. "а" п.п. 4.2.10 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включався дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що спрямовувалися на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.

Зауважуємо, що визначення складу та суми прямих збитків належить до компетенції суду.

Разом з цим ухвала Білоцерківського міського суду Київської області від 14 квітня 1997 року у справі № 2-1385, копію якої надано разом зі зверненням, містить виключно розрахунок суми відшкодування шкоди. При цьому склад прямих збитків та їх суми, що належать до відшкодування, ухвалою не визначено.

Отже, суми відшкодувань шкоди, що виплачувалися Вам юридичною особою, з чиєї вини сталося зменшення Вашої професійної працездатності, до 01.01.2011 вважалися об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб на підставі п.п. 4.2.10 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889.

З 1 січня 2011 року оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), сум відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.