Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно пп. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

При цьому, відповідно до абз. "в" пп.14.1.122 п.14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з положеннями п. 163.2 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються підчас їх нарахування (виплати, надання).

Підпунктом 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

При цьому, п. 3.2 ст. 3 розділу І Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, між Урядом України та Урядом Російської Федерації діє Угода про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписана 08.02.1995 р. та ратифікована Урядом України 06.10.1995 р. (далі – Угода).

Між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доход і майно, підписана 30.07.1999 р. та ратифікована Урядом України 02.03.2000 р. (далі – Конвенція).

Зокрема, статтею 20 Угоди "Інші доходи" визначено, що види доходів, які виникають з джерел у Договірній Державі і про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, можуть оподатковуватись у цій Державі.

Підпунктом 1 ст. 21 Конвенції "Інші доходи" визначено, що види доходів резидента Договірної Держави, про які не йдеться мова у попередніх статтях цієї Конвенції, підлягають оподаткуванню в цій Державі.

Однак, листом ДФС України від 27.12.2012 р. N 12744/0/71-12/12-1017 надано рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, в якому зазначено, що стаття 20 Угоди та стаття 21 Конвенції "Інші доходи" передбачає загальне правило оподаткування доходів, неохоплених попередніми статтями, і розповсюджується на разові доходи випадкового характеру, які неможливо віднести до якогось з видів доходів, що розглядаються в інших статтях Угоди (Конвенції).

У випадку, що розглядається, виплати нерезиденту за договором про надання послуг, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб згідно з положеннями статті 15 Угоди "Доходи від роботи за наймом" (ст. 15 Конвенції "Залежні особисті послуги").

Загальний принцип оподаткування такого виду доходів полягає у праві країни, у якій надаються залежні особисті послуги (джерело доходу), оподатковувати ці доходи, однак оподаткування обмежується винагородою за роботу за наймом у країні джерела.

Отже, відповідно до положень п. 1 статті 15 Угоди (Конвенції) платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Російської Федерації (Азербайджанської Республіки) у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в Російській Федерації (Азербайджанській Республіці), якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Україні. Якщо робота за наймом здійснюється в Україні, одержані у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись в Україні.

Слово "можуть" не означає, що платник має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова відносяться до права держави оподатковувати зазначений доход відповідно до свого податкового законодавства.

Згідно з положеннями п. 2 статті 15 Угоди винагорода, що одержується резидентом Російської Федерації у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в Україні, оподатковується тільки в Російській Федерації, лише у тому разі, якщо одночасно виконуються 3 умови: