Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення "" щодо оподаткування спільної діяльності з 1 січня 2015 року і в межах своїх повноважень повідомляє.

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Пунктом 2 ст. 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Статтями 1137 та 1139 ЦКУ встановлено порядок відшкодування витрат та збитків учасників та розподіл прибутку за договором про спільну діяльність.

Так, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно (абз.1 ст. 1137 ЦКУ).

Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників (абз.1 ст. 1139 ЦКУ). Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс) в частині оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, починаючи з 1 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.