Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання роз’яснення щодо застосування трансфертного ціноутворення та в межах компетенції повідомляє.

Верховною Радою України 17 липня 2015 року прийнято Закон України № 609 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення" (далі - Закон № 609), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Законом № 609 змінено критерії, відповідно до яких операції визначаються контрольованими, зокрема, збільшено пороговий показник для визнання операції контрольованою.

Так, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є (п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу):

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.