Виконавча дирекція Фонду розглянула Ваш запит щодо роз'яснення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та інших питань і повідомляє таке.

1. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, визначаються для всіх підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності та господарювання) у розмірі не менше чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих; якщо працює від 15 до 25 осіб, - встановлюється норматив у кількості одного робочого місця.

2. Згідно зі статтями 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування" до переліку обов'язкових платежів не належать відрахування до Фонду. Відповідно до підпункту 4.1 листа Вищого арбітражного суду України від 19.08.98 р. N 01-8/319 "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю Фонду України соціального захисту інвалідів" (зі змінами, внесеними згідно з листами Вищого арбітражного суду від 14.10.98 р. N 01-8/394, від 12.07.99 р. N 01-8/334, відрахування до Фонду не мають характеру обов'язкових платежів і сплачуються лише в тому разі, якщо підприємством, установою чи організацією не виконуються нормативи зі створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Ці платежі мають характер санкцій за нестворення робочих місць.

3. Згідно з пунктом 3 вищезазначеного листа Вищого арбітражного суду України Закон не зазначає форму акта про встановлення нормативу. Разом з тим необхідно мати на увазі таке: Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до законодавства потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих місць; прийняття рішень про створення на підприємствах, установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, погодження ліквідації таких робочих місць (пункт 12 статті 34 названого Закону). Згідно з пунктом 4 статті 23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до повноважень місцевої державної адміністрації належить, зокрема, забезпечення працевлаштування інвалідів, набуття ними необхідної кваліфікації. Формою реалізації відповідних повноважень названих державних органів є їхні акти (рішення виконавчого органу ради, розпорядження голови місцевої державної адміністрації). Отже, зазначеними актами можуть встановлюватись і нормативи робочих місць, призначених для інвалідів.